Вже хмара пройшла. Райдуга в небі грає...

Вже хмара пройшла. Райдуга в небі грає.
Нудьга пропливла. Цілий світ любо сяє.
І весело серцю на сю чисту погоду,
Коли світу злого стиха лютий подув.

Звабливий наш світ, та для мене — пучина,
Пітьма, хмари, лід, повна суму година.
Проте вже веселка мені ясно заграла,
І щира голубка мені мир здарувала.

Печале, прощай! Прощавай, зла утробо!
Вже кволості край, бо воскрес я із гроба.
Давидова воле! Для мене кефа, земля ти,
Веселка і світло, олива, верем'я й життя ти.


Інші вірші збірки "Сад божественних пісень":
Бачачи життя осього горе...
Гей ти, пташко жовтобоко...
Гей ти, нудьго проклята! Ся докучлива печаль...